Тарифам инструкция по применению

Арифон: инструкция по применению и отзывы

Латинское название: Arifon

Код ATX: С03ВА11

Действующее вещество: индапамид (indapamide)

Производитель: Les Laboratoires Servier (Франция)

Актуализация описания и фото: 22.02.2018

Цены в аптеках: от 340 руб.

Арифон – лекарственный препарат, оказывающий мочегонное, сосудорасширяющее и гипотензивное (снижающее давление) действие.

Форма выпуска и состав

Выпускают Арифон в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой (по 30 шт. в блистере, в пачке картонной по 1 блистеру).

1 таблетка содержит 2,5 мг активного действующего вещества – индапамида.

В качестве вспомогательных компонентов выступают: повидон, магния стеарат, лактозы моногидрат, кукурузный крахмал, тальк.

Состав пленочной оболочки: глицерол, макрогол 6000, магния стеарат, гипромеллоза, натрия лаурилсульфат, титана диоксид, белый пчелиный воск.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика

Индапамид является производным сульфонамида, а его фармакологические свойства сходны с таковыми у тиазидных диуретиков. Он повышает экскрецию через почки ионов хлора, натрия и в меньшей степени – ионов магния и калия, что приводит к усилению диуреза. Для Арифона характерен антигипертензивный эффект при применении в дозах, не оказывающих выраженное диуретическое действие. Также доказана эффективность индапамида у пациентов, имеющих одну почку.

Механизм действия активного компонента Арифона на сосуды заключается в активизации синтеза простациклина PGI2 и простагландина PGE2 (ингибитора агрегации тромбоцитов и вазодилататора) и изменении трансмембранного тока ионов (в первую очередь – кальциевых), что обуславливает расслабление гладкомышечных клеток сосудов. Индапамид способствует уменьшению гипертрофии левого желудочка. Во время курса терапии Арифоном, кратковременного, средней продолжительности или долгосрочного, показатели обмена углеводов, включая пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом, и липидного обмена, включая содержание липопротеинов высокой плотности, липопротеинов низкой плотности, холестерина и триглицеридов, практически не изменяются.

Превышение дозы Арифона по сравнению с рекомендуемой не провоцирует усиление антигипертензивного эффекта, но может способствовать возникновению выраженных побочных реакций. Если лечение препаратом не дает желаемого терапевтического результата, увеличивать дозу лекарственного средства не следует.

Фармакокинетика

Биодоступность индапамида составляет 93%. После однократного приема внутрь Арифона в дозе 2,5 мг максимальная концентрация действующего вещества в плазме крови достигается через 1–2 часа.

Приблизительно 75% индапамида связывается с белками плазмы крови. Его период полувыведения варьируется от 14 до 24 часов (среднее значение равно 18 часам). При регулярном приеме Арифона равновесная концентрация его активного компонента в плазме крови повышается по сравнению с однократным приемом. При этом достигнутое равновесное состояние сохраняется на протяжении длительного периода времени, что свидетельствует об отсутствии кумуляции индапамида в организме при повторном приеме лекарственного средства.

Индапамид образует фармакологически неактивные метаболиты, в виде которых выводится в основном через почки (до 60–80% от принятой дозы). В неизмененном виде вещество экскретируется из организма с мочой в количестве, не превышающем 5% от принятой дозы. У пациентов с дисфункциями почек фармакокинетические показатели индапамида остаются неизменными.

Показания к применению

Согласно инструкции, Арифон показан при артериальной гипертензии.

Противопоказания

  • Гиперчувствительность;
  • Гипокалиемия;
  • Тяжелая печеночная недостаточность;
  • Период лактации;
  • Детский возраст до 18 лет;
  • Непереносимость лактозы, синдром нарушения всасывания галактозы/глюкозы, галактоземия.

Арифон следует принимать с осторожностью при почечной и/или печеночной недостаточности, нарушении водно-электролитного обмена, гиперпаратиреозе, гиперурикемии (особенно при уратном нефролитиазе или подагре), беременности.

Инструкция по применению Арифона: способ и дозировка

Принимать таблетки Арифон следует перорально, желательно по утрам, в одно и то же время, начальная доза – 1,25-2,5 мг.

Если терапия на протяжении 4-8 недель не оказывает желаемого действия, увеличивать дозу не следует (заметного усиления результата это не даст, но может привести к росту отрицательных сопутствующих проявлений).

Побочные действия

Применение Арифона может спровоцировать следующие негативные побочные эффекты:

  • Сердечно-сосудистая система: сердцебиение, аритмия, изменения ЭКГ (следствие гипокалиемии), ортостатическая гипотензия;
  • Нервная система: сонливость или бессонница, астения, нервозность, головокружение, головная боль, вертиго, повышенная утомляемость, депрессия, общее недомогание, напряженность, тревожность, раздражительность, спазм мышц;
  • Органы дыхания: ринит, синусит, фарингит, кашель;
  • Мочеполовая система: полиурия, никтурия;
  • Пищеварительная система: диарея или запор, тошнота, рвота, диспепсия, абдоминальная боль, анорексия, панкреатит, печеночная энцефалопатия вследствие печеночной недостаточности;
  • Органы кроветворения: гемолитическая анемия, лейкопения, тромбоцитопения, агранулоцитоз, аплазия костного мозга;
  • Иммунная система: аллергические ответы (крапивница, кожный зуд, пятнисто-папулезная сыпь, геморрагический васкулит);
  • Другое: обострение системной красной волчанки.

Прием Арифона может стать причиной таких лабораторных показателей как гипохлоремия, гиперурикемия, гиперкальциемия, гипонатриемия, гипокалиемия, гипергликемия, гиперкреатининемия, повышение азота мочевины крови.

Передозировка

Прием индапамида даже в очень высоких концентрациях (до 40 мг, что почти в 16 раз превышает рекомендуемую дозу) не сопровождается токсическим действием на организм.

Симптомы острого отравления Арифоном, прежде всего, обусловлены нарушением водно-электролитного баланса (гипокалиемия, гипонатриемия). К признакам передозировки препарата относятся полиурия либо олигурия, приводящая к анурии по причине гиповолемии, тошнота, рвота, помутненное сознание, сонливость, головокружение, артериальная гипотензия, судорожные припадки. В этом случае пациенту необходимо оказать неотложную помощь, способствующую как можно более быстрому выведению индапамида из организма. Она заключается в промывании желудка и/или приеме активированного угля с последующей нормализацией водно-электролитного баланса.

Особые указания

Рекомендуется тщательный контроль содержания калия и креатинина у пациентов пожилого возраста, и больных, принимающих слабительные средства и/или сердечные гликозиды на фоне гиперальдостеронизма.

Необходима систематическая проверка концентрации натрия, калия, магния в плазме крови во избежание развития электролитных нарушений в результате приема Арифона. Следует регулярно сдавать анализы на pH, концентрацию мочевой кислоты, остаточного азота и глюкозы. Особо тщательно следует контролировать эти показатели при циррозе печени, ишемической болезни сердца, хронической сердечной недостаточности и пациентам пожилого возраста.

В начале терапии Арифоном (на первой неделе) следует обязательно провести первое измерение концентрации калия в крови.

Больным сахарным диабетом, особенно в комплексе с гипокалиемией, очень важен регулярный контроль концентрации глюкозы в крови.

Причиной проявившейся на фоне приема лекарства гиперкальциемии может быть недиагностированный ранее гиперпаратиреоз.

В первое время при приеме Арифона необходим тщательный контроль функции почек для своевременной компенсации потери воды, поскольку значительная дегидратация может стать причиной развития острой почечной недостаточности (снижения клубочковой фильтрации).

Применение Арифона у спортсменов может дать положительную реакцию при допинговом контроле.

Не назначают препарат детям и подросткам из-за недоказанной безопасности применения.

Влияние на способность к управлению автотранспортом и сложными механизмами

Действие индапамида и других веществ, входящих в состав Арифона, не отражается на способности пациента выполнять потенциально опасные виды работ, требующие быстрых психомоторных реакций. Рекомендуется соблюдать меры предосторожности при управлении транспортными средствами (особенно в начале лечения или при проведении комплексной терапии, включающей применение других антигипертензивных средств).

Применение при беременности и лактации

Обычно в период беременности не рекомендуется назначать индапамид, как и другие диуретические препараты. Не допускается их применение для устранения физиологического отека у беременных женщин. Арифон может провоцировать фетоплацентарную ишемию и вызывать нарушения развития плода. Тем не менее, индапамид используют при лечении отеков почечного, печеночного и сердечного генеза у беременных пациенток.

Не следует назначать Арифон в период лактации, поскольку индапамид проникает в грудное молоко.

Лекарственное взаимодействие

Сочетание индапамида и препаратов лития может привести к повышению уровня лития в плазме крови, обусловленному снижением его экскреции и сопровождающемуся появлением симптомов передозировки лития. При необходимости допускается применение Арифона одновременно с препаратами лития, однако при этом доза препаратов должна быть тщательно подобрана. Также необходимо регулярно осуществлять мониторинг концентрации лития в плазме крови.

Комбинация индапамида и препаратов, способных провоцировать аритмию типа «пируэт», повышает риск развития желудочковых аритмий, особенно аритмии данного типа (фактором риска является гипокалиемия). К таким препаратам относятся:

  • некоторые нейролептики: бутирофеноны (галоперидол, дроперидол), фенотиазины (трифторперазин, хлорпромазин, тиоридазин, левомепромазин, циамемазин), бензамиды (тиаприд, амисульприд, сультоприд, сульпирид);
  • антиаритмические лекарственные средства IA класса (дизопирамид, гидрохинидин, хинидин);
  • антиаритмические лекарственные средства III класса (ибутилид, дофетилид, амиодарон) и соталол;
  • другие: винкамин (при внутривенном введении), бепридил, астемизол, цизаприд, моксифлоксацин, дифеманил, спарфлоксацин, эритромицин (при внутривенном введении), пентамидин, мизоластин, галофантрин.

Рекомендуется определить концентрацию калия в плазме крови и при необходимости корректировать ее до начала комбинированной терапии, в которую включены указанные выше препараты и Арифон. Не следует пренебрегать мониторингом клинического состояния больного, определением содержания электролитов в плазме крови и контролем показателей ЭКГ. У больных с гипокалиемией рекомендуется применять препараты, не провоцирующие аритмию типа «пируэт».

Совместный прием индапамида с салицилатами, принимаемыми в высоких дозах (3 г и более в сутки), и нестероидными противовоспалительными препаратами (при системном применении), в том числе селективными ингибиторами циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2), может привести к ослаблению антигипертензивного действия Арифона. Также при существенной потере жидкости в этом случае иногда развивается острая почечная недостаточность по причине уменьшения скорости клубочковой фильтрации. Рекомендуется регулярный контроль функции почек как в начале терапии, так и в процессе лечения, а также компенсация потери жидкости.

Сочетание индапамида и ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) при применении у больных с гипонатриемией (особенно у пациентов со стенозом почечной артерии) повышает риск развития острой почечной недостаточности и/или внезапной артериальной гипотензии. Больным с артериальной гипертензией и, возможно, сниженной концентрацией ионов натрия в плазме крови (что обусловлено диуретическим действием индапамида) следует за 3 суток до начала терапии ингибитором АПФ отменить диуретик (в дальнейшем при необходимости его прием может быть возобновлен) или начинать лечение ингибитором АПФ с минимальных доз, постепенно увеличивая их в случае необходимости. При хронической сердечной недостаточности прием ингибиторов АПФ рекомендуется начинать с невысоких доз с возможным предварительным уменьшением дозы индапамида. У всех пациентов в первую неделю применения ингибиторов АПФ следует контролировать функцию почек (концентрацию креатинина в плазме крови).

Применение индапамида совместно с другими препаратами, способными вызывать гипокалиемию [слабительные препараты, стимулирующие моторику кишечника, амфотерицин В (при внутривенном введении), тетракозактид, минерало- и глюкокортикостероиды (при системном приеме)], повышает риск развития гипокалиемии вследствие аддитивного эффекта. В этом случае следует регулярно контролировать уровень калия в плазме крови и при необходимости его корректировать. Особое внимание необходимо уделять пациентам, получающим одновременно с Арифоном сердечные гликозиды. Рекомендуется использовать слабительные препараты, не стимулирующие кишечную моторику.

Сочетание баклофена и индапамида может привести к усилению антигипертензивного эффекта. В начале лечения необходимо тщательно контролировать функцию почек и компенсировать потерю жидкости.

Совместный прием индапамида и сердечных гликозидов может способствовать усилению токсического действия последних вследствие гипокалиемии. Поэтому во время лечения следует позаботиться о постоянном контроле концентрации калия в плазме крови и показателей ЭКГ, чтобы при необходимости скорректировать дозы препаратов.

Одновременное назначение калийсберегающих диуретиков (триамтерена, спиронолактона, амилорида) и индапамида считается целесообразным у некоторых больных, однако при этом риск развития гипокалиемии (особенно у пациентов с почечной недостаточностью или сахарным диабетом) либо гиперкалиемии не исключен. По этой причине рекомендуется осуществлять постоянный контроль показателей ЭКГ и концентрации калия в плазме крови для своевременной коррекции доз лекарственных средств.

На фоне приема индапамида при одновременном назначении метформина может развиться функциональная почечная недостаточность, повышающая вероятность развития молочнокислого ацидоза. Применение метформина противопоказано при концентрации креатинина, превышающей 12 мг/л (110 мкмоль/л) у женщин и 15 мг/л (135 мкмоль/л) у мужчин.

Возможное обезвоживание организма на фоне приема Арифона повышает риск развития острой почечной недостаточности, особенно при назначении йодсодержащих контрастных веществ в высоких дозах. Перед применением последних у пациентов следует компенсировать потерю жидкости.

Антипсихотические препараты (нейролептики) и трициклические антидепрессанты усиливают антигипертензивный эффект индапамида и повышают риск развития ортостатической гипотензии вследствие аддитивного действия.

Сочетание индапамида и солей кальция может привести к возникновению гиперкальциемии, что обусловлено ингибированием выведения ионов кальция через почки.

При одновременном приеме индапамида с такролимусом либо циклоспорином иногда наблюдается увеличение концентрации креатинина в плазме крови, причем концентрация циркулирующего циклоспорина остается на том же уровне, даже при нормальном содержании ионов натрия и жидкости в организме.

Совместный прием индапамида и тетракозактида (при системном применении) либо минерало- и глюкокортикостероидов провоцирует ослабевание антигипертензивного эффекта вследствие задержки ионов натрия и жидкости, связанной с действием кортикостероидов.

Аналогами Арифона являются Акрипамид, Ариндап, Индап, Индапамид, Индиур, Лорвас, Ретапрес, Тензар и др.

Аналог близкий лекарственному средству по механизму воздействия: Оксодолин.

Сроки и условия хранения

Хранить в месте, недоступном для детей.

Срок годности – 5 лет.

Условия отпуска из аптек

Отпускается по рецепту.

Отзывы об Арифоне

Отзывы об Арифоне оставляют преимущественно профильные специалисты, которые подтверждают его эффективность при применении по показаниям. Препарат отличается мягким действием, способствует уменьшению отеков, хорошо нормализует артериальное давление. Однако встречаются и негативные мнения, в которых упоминаются серьезные побочные реакции, отличающиеся интенсивной выраженностью.

Цена на Арифон в аптеках

В среднем цена на Арифон в аптечных сетях составляет около 348‒405 рублей (в упаковке 30 таблеток по 2,5 мг).

Наименование: АРИФАМ® 1,5мг/5мг, Servier

Фармакологические свойства

фармакодинамика. Механизм действия. Индапамид — это производное сульфонамидов с индоловым кольцом, фармакологически родственное тиазидным диуретикам, воздействует путем ингибирования реабсорбции натрия в кортикальном сегменте почек. Это увеличивет экскрецию натрия и хлоридов с мочой и, в меньшей степени, калия и магния, повышая таким образом мочеотделение и обеспечивая антигипертензивное воздействие.
Амлодипин — ингибитор поступления ионов кальция группы дигидропиридина (блокатор медленных кальциевых каналов или антагонист кальция), препятствующий трансмембранному поступлению ионов кальция в гладкие мышцы миокарда и сосудов.
Механизм антигипертензивного действия амлодипина заключается в его способности расслаблять гладкие мышцы сосудов.
Фармакодинамические эффекты. Клинические исследования II и III фазы продемонстрировали, что при использовании индапамида в монотерапии антигипертензивный результат длится 24 ч. Этот результат выражается в дозах, в которых диуретические свойства минимальны.
Антигипертензивное воздействие индапамида связано с улучшением эластичности артерий, снижением резистентности артериол и ОПСС. Индапамид понижает гипертрофию левого желудочка.
При превышении определенной дозировки терапевтический результат тиазидных и тиазидоподобных диуретиков не увеличивается, тогда как количество побочных явлений возрастает. В случае отсутствия эффекта от лечения повышать дозу не надлежит.
Также в ходе кратко-, средне- и долгосрочных исследований с участием пациентов с АГ продемонстрировано, что индапамид:

  • не влияет на метаболизм липидов (ТГ, ЛПНП и ЛПВП);
  • не влияет на метаболизм углеводов, даже у заболевших сахарным диабетом с АГ.

У пациентов с АГ прием амлодипина 1 раз в сутки обеспечивает клинически достоверное снижение АД в течении 24 ч в положении лежа и стоя. Из-за медленного начала действия амлодипина его использование не приводит к острой гипотензии.
Прием амлодипина не был связан с возникновением каких-либо метаболических побочных реакций или изменений уровня липидов в плазме крови, поэтому его возможно использовать у пациентов с БА, подагрой и сахарным диабетом.
Фармакокинетика. Одновременный прием индапамида и амлодипина не изменяет их фармакокинетических свойств по сравнению с их отдельным применением.
Индапамид. Равномерное пролонгированное высвобождение индапамида обеспечивается благодаря матриксной системе, в которой распределено действующее вещество.
Абсорбция. Индапамид, который высвобождается из таблетки, быстро и полностью всасывается в ЖКТ. Прием пищи несколько увеличивет скорость всасывания, однако не влияет на количество абсорбированного действующего вещества.
Cmax в плазме крови достигается где-то через 12 ч после перорального приема однократной дозировки, повторное использование понижает колебания уровня индапамида в плазме крови между двумя приемами лекарства. Существует интраиндивидуальная вариабельность.
Распределение. Связывание индапамида с белками плазмы крови — 79%. T½ составляет 14–24 ч (в среднем — 18 ч). Уровень стабильной концентрации достигается через 7 дней. Повторный прием не приводит к кумуляции.
Выведение. Выводится главным образом с мочой (70% дозировки) и калом (22%) в виде неактивных метаболитов.
Пациенты группы высокого риска. У пациентов с почечной недостаточностью фармакокинетические параметры не изменяются.
Амлодипин. Высвобождение амлодипина происходит срочно.
Абсорбция, распределение, связывание с белками плазмы крови. После перорального применения в терапевтических дозах амлодипин нормально абсорбируется, Cmax в крови достигается через 6–12 ч после приема. Абсолютная биодоступность составляет 64–80%. Объем распределения составляет около 21 л/кг. Исследования in vitro продемонстрировали, что около 97,5% циркулирующего амлодипина связывается с белками плазмы крови.
Прием пищи не влияет на биодоступность амлодипина.
Биотрансформация/выведение. T½ амлодипина из плазмы крови составляет около 35–50 ч, что соответствует однократной дозе.
Амлодипин экстенсивно метаболизируется печенью до неактивных метаболитов. С мочой выводится 60% введенной дозировки, 10% из которых составляет амлодипин в неизмененном виде.
Использование пациентам с нарушением функции печени. Количество клинических данных относительно применения амлодипина у пациентов с нарушением функции печени ограничено. У пациентов с печеночной недостаточностью клиренс амлодипина снижается, что приводит к увеличению T½ и показателя AUC где-то на 40–60%.
Использование у пациентов приклонного возраста. Время достижения Cmax амлодипина в плазме крови у лиц приклонного возраста и у молодых пациентов считается одинаковым. У заболевших приклонного возраста отмечается тенденция к снижению клиренса амлодипина, что приводит к увеличению AUC и T½. У лиц с застойной сердечной недостаточностью увеличение AUC и T½ было ожидаемым для исследуемой возрастной группы пациентов.

Состав и форма выпуска

табл. с модиф. высвоб. 1,5 мг + 5 мг блистер, № 30, № 90

Арифам 1,5 мг/5 мг инструкция по применению

для медичного застосування препарату

АРИФАМ ® 1,5 мг/5 мг (ARIFAM ® 1.5 mg/5 mg)

АРИФАМ ® 1,5 мг/10 мг (ARIFAM ® 1.5 mg/10 mg)

діючі речовини: indapamide, amlodipine;

1 таблетка містить 1,5 мг індапаміду та 6,935 мг амлодипіну бесилату, що відповідає 5 мг амлодипіну, або 13,87 мг амлодипіну бесилату, що відповідає 10 мг амлодипіну;

допомiжнi речовини : гіпромелоза (E464), лактози моногідрат, магнію стеарат (E572), повідон (E1201), кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію гідрофосфат, целюлоза мікрокристалічна (E460), натрію кроскармелоза (E468), крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, гліцерин (Е422), макрогол 6000, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е172) (Арифам ® 1,5 мг/10 мг).

Лікарська форма

Таблетки з модифікованим вивільненням.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи кальцію та діуретики. Код АТХ C08G A02.

Клінічні характеристики

Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким необхідно лікування індапамідом та амлодипіном у дозах, наявних у фіксованих комбінаціях.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до діючих речовин, інших препаратів сульфонілсечовини, похідних дигідропіридину або будь-яких допоміжних речовин;
  • ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ® слід застосовувати з урахуванням функції нирок.

Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»)

При тяжких порушеннях функції печінки лікування препаратом протипоказане.

Для пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості рекомендації щодо дозування амлодипіну не встановлені, тому дозу слід підбирати з обережністю та розпочинати лікування з найнижчої дози (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокiнетика»).

Побічні реакції

Найчастіше при застосуванні окремо індапаміду та амлодипіну повідомлялося про такі побічні реакції, як сонливість, запаморочення, головний біль, пальпітація, приливи крові, біль в абдомінальній ділянці, нудота, набряк щиколотки, набряк (оедема) та втома.

Під час лікування індапамідом та амлодипіном повідомлялося про побічні реакції з такою частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, ® у людини немає.

Передозування при застосуванні індапаміду

При застосуванні індапаміду в дозах до 40 мг, що в 27 разів перевищує терапевтичну дозу, токсичного впливу не виявлено.

Симптоми гострого отруєння здебільшого проявляються у вигляді порушень водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). Клінічно можливе виникнення нудоти, блювання, артеріальної гіпотензії, судом, вертиго, сонливості, сплутаності свідомості, поліурії або олігурії, що може призвести до анурії (внаслідок гіповолемії).

Заходи першої допомоги включають швидке виведення прийнятої речовини шляхом промивання шлунка та/або застосування активованого вугілля з наступною нормалізацією водно-електролітного балансу в умовах стаціонару.

Передозування при застосуванні амлодипіну

Дані щодо свідомого передозування у людини є обмеженими.

З наявних даних можна припустити, що прийом дуже великих доз може асоціюватися з надмірною периферичною вазодилатацією та ймовірним виникненням рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про виражену, можливо, тривалу системну гіпотензію, що призводило до шоку з летальним наслідком.

Клінічно значима гіпотензія, спричинена передозуванням амлодипіном, потребує активної кардіоваскулярної допомоги, включаючи частий моніторинг функції серця та респіраторної функції, підняття нижніх кінцівок, а також контроль ОЦК і сечовиділення.

Призначення вазоконстриктора може бути корисним для відновлення тонусу судин та артеріального тиску у разі відсутності протипоказань до застосування. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату, ймовірно, допоможе в усуненні наслідків блокади кальцієвих каналів.

У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Прийом активованого вугілля впродовж 2 годин після застосування амлодипіну в дозі 10 мг знижує швидкість абсорбції останнього.

Оскільки амлодипін має високий рівень зв’язування з білками, проведення гемодіалізу, ймовірно, не дасть результату.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Враховуючи вплив компонентів комбінованого препарату Арифам ® на перебіг вагітності та годування груддю:

  • застосування препарату під час вагітності не рекомендоване;
  • препарат протипоказаний під час годування груддю.

Застереження, пов’язані з індапамідом

Наслідком тривалого застосування тіазидного діуретика під час ІІІ триместру вагітності може бути зниження об’єму циркулюючої крові (ОЦК) вагітної жінки та маточно-плацентарного кровонаповнення, що може спричинити фетоплацентарну ішемію й затримку розвитку плода. Крім того, у рідкісних випадках у новонародженої дитини спостерігалися гіпоглікемія та тромбоцитопенія.

Застереження, пов’язані з амлодипіном

Дослідження з безпеки застосування амлодипіну вагітним жінкам не проводились.

У дослідженнях на тваринах при застосуванні високих доз спостерігався токсичний вплив на репродуктивність.

Застереження, пов’язані з індапамідом

Індапамід проникає у грудне молоко. Він належить до тіазидоподібних діуретиків, застосування яких під час годування груддю супроводжувалося зменшенням та пригніченням лактації. Також можуть розвинутися гіперчутливість до похідних сульфонілсечовини та гіпокаліємія.

Застереження, пов’язані з амлодипіном

Даних, чи проникає амлодипін у грудне молоко, немає.

Застереження, пов’язані з індапамідом

Індапамід не впливає на репродуктивність та фертильність.

Застереження, пов’язані з амлодипіном

У деяких пацієнтів при застосуванні блокаторів кальцієвих каналів спостерігалися оборотні біохімічні зміни в головці сперматозоїда. Клінічних даних щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність недостатньо. В одному дослідженні на тваринах були виявлені побічні реакції на фертильність самців.

Безпека та ефективність препарату Арифам ® для дітей не вивчалися. Дані відсутні.

Особливості застосування

У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення печінкової енцефалопатії, особливо у випадку дисбалансу електролітів. У такому разі застосування Арифаму ® слід негайно припинити через наявність індапаміду у його складі.

При застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки виникнення реакцій фотосенсибілізації (див. розділ «Побічні реакції»). При появі реакції фотосенсибілізації під час лікування прийом діуретика рекомендовано припинити. Якщо ж є потреба у відновленні його застосування, рекомендовано захистити вразливі ділянки від сонця або джерел штучного ультрафіолету.

Запобіжні заходи при застосуванні

Цільові дослідження з безпеки та ефективності амлодипіну у стані гіпертонічного кризу не проводились.

Баланс води та електролітів

  • Рівень натрію в плазмі крові

Перед початком лікування та згодом через регулярні проміжки часу слід визначати рівень натрію в плазмі крові. Будь-який діуретик може спричинити виникнення гіпонатріємії, іноді з дуже серйозними наслідками. Зниження рівня натрію в плазмі крові спочатку може бути безсимптомним, тому необхідний моніторинг. У пацієнтів похилого віку та тих, що страждають на цироз печінки, моніторинг слід проводити частіше (див. розділи «Побічні реакції» та «Передозування»).

  • Рівень калію в плазмі крові

Зниження рівня калію в плазмі крові з виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Слід запобігати виникненню гіпокаліємії ( ® за участю пацієнтів з дисфункцією нирок не проводились. Для осіб з порушенням функції нирок дозу препарату слід підбирати відповідно до дозування кожного окремого компонента при застосуванні у монотерапії.

Рівень сечової кислоти в крові

Через наявність індапаміду у складі препарату у пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти в крові можливе збільшення кількості нападів подагри.

У пацієнтів з порушенням функції печінки спостерігаються подовження періоду напіввиведення амлодипіну та збільшення значення AUC (площа під кривою на графіку залежності концентрації препарату в крові від часу спостереження); рекомендації щодо дозування відсутні. Тому лікування амлодипіном необхідно розпочинати з найнижчої дози. Препарат слід застосовувати з обережністю на початку лікування та при підвищенні дози.

Цільові дослідження з вивчення ефективності комбінованого препарату Арифам ® за участю пацієнтів з дисфункцією печінки не проводились. Через властивості індапаміду та амлодипіну Арифам ® протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня. Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.

Пацієнти похилого віку

Пацієнтам похилого віку Арифам ® слід застосовувати з урахуванням функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокiнетика»).

Арифам ® не слід призначати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози та галактози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Арифам ® має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами:

  • Індапамід не впливає на пильність, але в окремих випадках можуть виникати різні реакції, пов’язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними препаратами.

Як наслідок, здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами може погіршитися.

  • Амлодипін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Якщо у пацієнтів, які приймають амлодипін, виникли такі побічні реакції, як запаморочення, головний біль, втома або нудота, їх реакція може бути знижена. Рекомендовано бути обережними, особливо на початку лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодії, пов’язані з індапамідом

Комбінація з літієм

Можливе підвищення концентрації літію в плазмі крові з виникненням симптомів передозування, подібних до симптомів безсольової дієти (зменшується виведення літію з сечею). Однак якщо застосування діуретиків дійсно необхідне, слід ретельно контролювати рівень літію в плазмі крові та відкоригувати дозу діуретика.

Комбінації, які потребують застережень при застосуванні

Комбінації з препаратами, які можуть спричинити розвиток пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует»:

  • антиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
  • антиаритмічні препарати класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
  • деякі антипсихотики:

– фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин);

– бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд);

– бутирофенони (дроперидол, галоперидол);

  • інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенний, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін внутрішньовенний.

Підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій, зокрема пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует» (гіпокаліємія є фактором ризику).

Перед призначенням такої комбінації перевіряють наявність гіпокаліємії та за необхідності коригують рівень калію. Слід контролювати клінічний стан пацієнта, рівень електролітів у плазмі крові та робити ЕКГ-моніторинг.

За наявності гіпокаліємії слід застосовувати препарати, що не спричиняють виникнення пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует».

Комбінації з нестероїдними протизапальними засобами (системного застосування), в тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази -2 та ацетилсаліциловою кислотою у великих дозах (≥ 3 г/добу)

При одночасному застосуванні можливе послаблення антигіпертензивного ефекту індапаміду.

У зневоднених пацієнтів підвищується ризик виникнення гострої ниркової недостатності (зниження гломерулярної фільтрації). Перед початком лікування слід відновити водний баланс та перевірити функцію нирок.

Комбінації з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.

За наявності дефіциту натрію лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) може спричинити виникнення раптової артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).

Для пацієнтів з артеріальною гіпертензією, в яких попередня терапія діуретиком призвела до дефіциту натрію, необхідно:

  • за 3 доби до початку лікування інгібіторами АПФ припинити застосування діуретиків та потім, за необхідності, відновити прийом діуретика;
  • або розпочинати застосування інгібітору АПФ з низької початкової дози з поступовим її підвищенням.

Для пацієнтів із застійною серцевою недостатністю слід розпочинати застосування інгібітору АПФ з мінімальної дози, можливо, після зниження дози супутнього діуретика, що виводить калій.

У всіх випадках необхідно проводити моніторинг функції нирок (рівень креатиніну в плазмі крові) протягом перших тижнів лікування інгібіторами АПФ.

Комбінації з іншими сполуками, які можуть спричинити виникнення гіпокаліємії: амфотерицином В внутрішньовенно, глюко- та мінералокортикоїдами (системного застосування), тетракозактидом, проносними засобами, що стимулюють перистальтику

Підвищується ризик виникнення гіпокаліємії (адитивний ефект).

Слід контролювати рівень калію в плазмі крові та корегувати його за потреби. Це особливо треба пам’ятати при одночасному лікуванні з серцевими глікозидами. Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють перистальтику.

Комбінації з серцевими глікозидами

Наявність гіпокаліємії посилює токсичність серцевих глікозидів.

Слід проводити моніторинг калію плазми крові та ЕКГ-контроль і, за необхідності, коригувати терапію.

Комбінація з баклофеном

Підвищується антигіпертензивний ефект.

На початку лікування слід відновити водний баланс пацієнта та контролювати функцію нирок.

Комбінації, що потребують уваги

Комбінації з калійзберігаючими діуретиками (амілоридом, спіронолактоном, триамтереном)

Можливе виникнення гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю або хворих на цукровий діабет) чи гіперкаліємії, хоча при застосуванні у деяких пацієнтів раціональні комбінації є корисними. Слід контролювати рівень калію в плазмі крові, проводити ЕКГ-моніторинг і, за необхідності, переглянути терапію.

Комбінація з метформіном

Підвищується ризик виникнення молочнокислого ацидозу, спричиненого метформіном, через можливий розвиток функціональної ниркової недостатності, пов’язаної із застосуванням діуретиків, особливо петльових. Не слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну в плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Комбінації з йодоконтрастними засобами

За наявності дегідратації, спричиненої застосуванням діуретиків, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при прийомі великих доз йодоконтрастних засобів.

Слід відновити водний баланс до застосування йодоконтрастних засобів.

Комбінації з іміпраміноподібними антидепресантами, нейролептиками

Підвищується антигіпертензивний ефект та ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).

Комбінації з солями кальцію

Можливе виникнення гіперкальціємії у зв’язку зі зниженням елімінації кальцію з сечею.

Комбінації з циклоспорином, такролімусом

Можливе підвищення рівня креатиніну в плазмі крові без зміни рівня циркулюючого циклоспорину, навіть за відсутності дефіциту води та натрію.

Комбінації з кортикостероїдами, тетракозактидом (системної дії)

Ймовірне зменшення антигіпертензивного ефекту (затримка води та іонів натрію під впливом кортикостероїдів).

Взаємодії, пов’язані з амлодипіном

Дантролен (інфузія). У дослідженнях на тваринах після застосування верапамілу та дантролену внутрішньовенно спостерігалися фібриляція шлуночків серця з летальними наслідками та кардіоваскулярний колапс у поєднанні з гіперкаліємією. У разі схильності пацієнта до виникнення злоякісної гіпертермії та при її лікуванні рекомендовано уникати одночасного застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, через ризик виникнення гіперкаліємії.

Не рекомендується застосовувати амлодипін разом із грейпфрутом або грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів біодоступність може збільшуватися, що призведе до посилення гіпотензивного ефекту.

Інгібітори CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну з високоактивними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібітори протеази, азольні протигрибкові засоби, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призвести до значного підвищення концентрації амлодипіну. Ці фармакокінетичні зміни клінічно більш виражені у пацієнтів похилого віку. Тому може бути необхідним проведення клінічного моніторингу та коригування дози.

Індуктори CYP3A4. Дані щодо впливу індукторів CYP3A4 на амлодипін відсутні. Одночасне застосування амлодипіну та індукторів CYP3A4 (наприклад, рифампіцину, звіробою) може призводити до зниження концентрації амлодипіну в плазмі крові. Амлодипін у комбінації з індукторами CYP3A4 слід застосовувати з обережністю.

Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби.

Гіпотензивні ефекти амлодипіну потенціюють гіпотензивну дію інших лікарських засобів з антигіпертензивними властивостями (адитивний ефект).

Клінічні дослідження взаємодії показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, варфарину або циклоспорину.

Симвастатин. Застосування амлодипіну в дозі, кратній 10 мг, у комбінації з 80 мг симвастатину призвело до 77%-го збільшення концентрації симвастатину порівняно з його прийомом у монотерапії. Пацієнтам, які приймають амлодипін, слід обмежити дозу симвастатину до 20 мг на добу.

Індапамiд – це похідне сульфонамідів з індоловим кільцем, фармакологiчно споріднене з тiазидними діуретиками, що діє шляхом інгібування реабсорбції натрію у кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів із сечею та, меншою мірою, калію та магнію, підвищуючи таким чином сечовиділення та забезпечуючи антигіпертензивну дію.

Амлодипін — інгібітор надходження іонів кальцію групи дигідропіридинів (блокатор повільних кальцієвих каналів або антагоніст іонів кальцію), що перешкоджає трансмембранному надходженню іонів кальцію до гладких м’язів міокарда та судин.

Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну полягає у його здатності розслабляти гладкі м’язи судин.

Клінічні дослідження ІІ та ІІІ фази продемонстрували, що при застосуванні індапаміду у монотерапії антигіпертензивний ефект триває 24 години. Цей ефект проявляється в дозах, у яких діуретичні властивості є мінімальними.

Антигіпертензивна дія індапаміду пов’язана з покращенням еластичності артерій, зниженням резистентності артеріол та загального периферичного опору судин.

Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.

При перевищенні певної дози терапевтичний ефект тіазидних та тіазидоподібних діуретиків не збільшується, тоді як кількість побічних явищ зростає. У разі відсутності ефекту від лікування збільшувати дозу не слід.

Також у ході коротко-, середньо- та довготривалих досліджень за участю пацієнтів із артеріальною гіпертензією було продемонстровано, що індапамід:

  • не впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцеридів, ліпопротеїдів низької та високої щільності);
  • не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на цукровий діабет з артеріальною гіпертензією.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно достовірне зниження артеріального тиску впродовж 24 годин у положенні як лежачи, так і стоячи. Через повільний початок дії амлодипіну його застосування не призводить до гострої гіпотензії.

Прийом амлодипіну не був пов’язаний із виникненням будь-яких метаболічних побічних реакцій або змін рівня ліпідів у плазмі крові, тому його можна застосовувати пацієнтам з астмою, подагрою та хворим на цукровий діабет.

Одночасний прийом індапаміду та амлодипіну не змінює їх фармакокінетичних властивостей порівняно з їх окремим застосуванням.

Рівномірне пролонговане вивільнення індапаміду забезпечується завдяки матриксній системі, в якій розподілена діюча речовина.

Індапамід, що вивільняється з таблетки, швидко та повністю всмоктується у гастроінтестинальному тракті. Прийом їжі дещо підвищує швидкість всмоктування, але не впливає на кількість абсорбованої діючої речовини.

Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 12 годин після перорального прийому одноразової дози, повторне застосування зменшує коливання рівня індапаміду в плазмі крові між двома прийомами препарату. Існує інтраіндивідуальна варіабельність.

Зв’язування індапаміду з протеїнами плазми крові – 79%.

Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24 годин (у середньому – 18 годин).

Рівень стабільної концентрації досягається через 7 днів.

Повторний прийом не призводить до кумуляції.

Виведення головним чином відбувається із сечею (70% дози) та фекаліями (22%) у вигляді неактивних метаболітів.

Пацієнти високого ризику

У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не змінюються.

Вивільнення амлодипіну відбувається негайно.

Абсорбція, розподіл, зв’язування з протеїнами плазми крові

Після перорального застосування терапевтичних доз амлодипін добре абсорбується, максимальна концентрація в крові досягається через 6-12 годин після прийому. Абсолютна біодоступність становить 64-80%. Об’єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. Дослідження in vitro продемонстрували, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв’язується з білками плазми крові.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну.

Період напіввиведення амлодипіну з плазми крові становить приблизно 35-50 годин, що відповідає одноразовій добовій дозі.

Амлодипін екстенсивно метаболізується печінкою до неактивних метаболітів. Із сечею виводиться 60% введеної дози, 10% з яких становить амлодипін у незміненому вигляді.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки

Кількість клінічних даних щодо застосування амлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки обмежена. У пацієнтів із печінковою недостатністю кліренс амлодипіну знижується, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та показника AUC приблизно на 40-60%.

Застосування пацієнтам похилого віку

Час досягнення максимальної концентрації амлодипіну в плазмі крові в осіб похилого віку та у молодших пацієнтів є однаковим. У хворих похилого віку відзначається тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC та періоду напіввиведення. В осіб із застійною серцевою недостатністю збільшення AUC та періоду напіввиведення було очікуваним для досліджуваної вікової групи пацієнтів.

Фармацевтичні характеристики

Основнi фiзико-хiмiчнi властивості :

Арифам ® 1,5 мг/5 мг: таблетка, вкрита плівковою оболонкою білого кольору, круглої форми, з тисненням « » з одного боку.

Арифам ® 1,5 мг/10 мг: таблетка, вкрита плівковою оболонкою рожевого кольору, круглої форми, з тисненням « » з одного боку.

Термін придатності

Умови зберігання

Зберігати при температурі до 30 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 15 таблеток у блістері з алюмінієвої фольги та ПВХ-плівки.

По 2 або 6 блістерів у коробці з картону пакувального.

Категорія відпуску

Лабораторії Серв’є Індастрі/ Les Laboratoires Servier Іndustrie.

Місцезнаходження

905 рут де Саран, 45520 Жіді, Франція/

905 route de Saran, 45520 Gidy, France.

Серв’є (Ірландія) Індастріс Лтд/ Servier (Ireland) Industries Ltd.

Місцезнаходження

Манілендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія/

Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.

Лє Лаборатуар Серв’є/ Les Laboratoires Servier.

Місцезнаходження

50, рю Карно, 92284 Сюрен седекс, Франція/

50, rue Carnot, 92284 Suresnes cedex, France.

Источники: http://www.neboleem.net/arifon.php, http://medprep.info/drug/medicament/arifam-1-5mg5mg-servier, http://medtab.com.ua/arifam-15-mg-5-mg/instrukciya/

Комментарии

  • Елена Петровна () Только что
    Спасибо Вам огромное! Полностью вылечила гипертонию с помощью NORMIO.
  • Евгения Каримова () 2 недели назад
    Помогите!!1 Как избавиться от гипертонии? Может какие народные средства есть хорошие или что-нибудь из аптечных приобрести посоветуете???
  • Дарья () 13 дней назад
    Ну не знаю, как по мне большинство препаратов - полная фигня, пустатая трата денег. Знали бы вы, сколько я уже перепробовала всего.. Нормально помог только NORMIO (кстати, по спец. программе почти бесплатно можно получить). Пила его 4 недели, уже после первой недели приема самочувствие улучшилось. С тех пор прошло уже 4 месяца, давление в норме, о гипертонии и не вспоминаю! Средство иногда снова пью 2-3 дня, просто для профилактики. А узнала про него вообще случайно, из этой статьи..

    P.S. Только вот я сама из города и у нас его в продаже не нашла, заказывала через интернет.
  • Евгения Каримова () 13 дней назад
    Дарья, киньте ссылку на препарат!
    P.S. Я тоже из города ))
  • Дарья () 13 дней назад
    Евгения Каримова, так там же в статье указана) Продублирую на всякий случай - официальный сайт NORMIO.
  • Иван 13 дней назад
    Это далеко не новость. Об этом препарате уже все знают. А кто не знает, тех, видимо давление не мучает.
  • Соня 12 дней назад
    А это не развод? Почему в Интернете продают?
  • юлек36 (Тверь) 12 дней назад
    Соня, вы в какой стране живете? В интернете продают, потому-что магазины и аптеки ставят свою наценку зверскую. К тому-же оплата только после получения, то есть сначала получили и только потом заплатили. Да и в Интернете сейчас все продают - от одежды до телевизоров и мебели.
  • Ответ Редакции 11 дней назад
    Соня, здравствуйте. Средство от гипертонии NORMIO действительно не реализуется через аптечную сеть и розничные магазины во избежание завышенной цены. На сегодняшний день оригинальный препарат можно заказать только на специальном сайте. Будьте здоровы!
  • Соня 11 дней назад
    Извиняюсь, не заметила сначала информацию про наложенный платеж. Тогда все в порядке точно, если оплата при получении.
  • александра 10 дней назад
    чтобы капли помогли? да ладно вам, люди, не дошла еще до этого промышленность
  • Елена (Сыктывкар) 10 дней назад
    Случайно набрела на эту статью. И что я вижу!! Рекламируют наш NORMIO! Ну не в смысле мой, а в том плане, что я мужу его покупала. Он не знает, что я здесь пишу, но все-таки поделюсь. Это ж и моя радость, скорее даже полностью мое счастье! Короче, я вот тоже читала отзывы, смотрела как и что и заказала это средство. А то мой муж уже весь отчаялся, уже много лет было давление 180 на 110! Таблетки разные пил от этого у него с желудком проблемы были, а давление все равно было высокое. Решали чего дальше делать. А тут в общем начал NORMIO пить и теперь ура! Никаких проблем у него, давление в норме, всегда бодр и активен!
  • Павел Солонченко 10 дней назад
    Подтверждаю, этот препарат действительно помогает! Вылечил свою гипертонию всего за 4 недели! До этого 4 года мучался от постоянного давления, головных болей и т.д. Спасибо большое!
  • Юлия Л 10 дней назад
    С трудом верится... но столько людей говорит что работает, должно работать. Я завтра начинаю!
  • Оксана (Ульяновск) 8 дней назад
    Хочу постараться избавиться от гипертонии побыстрее, а главное как-нибудь попроще и безболезненно, посоветуйте что-нибудь.
  • Дмитрий (врач Кардиолог) 8 дней назад
    Валерия, лучший вариант - обратиться к врачу! Но если нет времени на поход в поликлинику, подойдет и NORMIO, который уже советовали выше. В последнее время многим его назначаю, результаты очень хорошие! Выздоравливайте.
  • Оксана (Ульяновск) 8 дней назад
    Спасибо огромное за ответ, заказала!
  • Наташа 5 дней назад
    У мужа гипертония, бегаем по врачам вместе. Люблю его, жизнь отдам за него, но никак не могу облегчить его страдания. Ладно, теперь Вы со своей историей появились, для нас появилась надежда. А то уже все перепробовали.
  • Валера () 5 дней назад
    Совсем недавно хотел снова обратиться к врачам, уже к хирургу решился пойти, кругленькую сумму приготовил, но сейчас мне это не нужно! 2 месяца – и я здоров, прикиньте. Так что, народ, не дурите, никакие таблетки не по-мо-гут! Только это природное средство, других способов я не знаю, да и не хочу знать уже

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Adblock detector